ВІДСТОРОНЕННЯ М.ХРУЩОВА ВІД ВЛАДИ. ПОЧАТОК ЗАСТІЙНОЇ ДОБИ.
ВІДСТОРОНЕННЯ М.ХРУЩОВА ВІД ВЛАДИ. ПОЧАТОК ЗАСТІЙНОЇ ДОБИ. Найбільш вірогідно, що рушійною силою державного перевороту, що поклав край хрущовським реформам, стала змова українського угруповання в президії ЦК КПРС з кадебістами, які відбивали інтереси московського політикуму - фактично відсунутого Хрущовим від влади. Ця змова стала можливою на тлі зростаючої опозиційності всього партапарату. Відставка Хрущова була наперед вирішена на засіданні президії ЦК КПРС 12 жовтня 1964 р. 14 жовтня це рішення підтримав пленум ЦК КПРС. Хрущова звільнили з посади першого секретаря ЦК КПРС і голови Ради міністрів СРСР, вивели зі складу президії ЦК КПРС. Пленум ЦК проштампував кадрові призначення, давно уже вирішені у середовищі президії ЦК: Л.Брежнєв ставав першим секретарем ЦК КПРС, а О.Косигін - головою Ради міністрів СРСР. Тільки 16 жовтня в "Правді" була опублікована коротка інформація про пленум ЦК КПРС, який звільнив Хрущова від партійних і державних посад "у зв'язку з похилим віком і погіршенням стану здоров'я". Ніхто в країні не повірив тому, що вождь пішов у політичне небуття добровільно і у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. У компартійно-радянському керівництві годі було шукати більш енергійну людину. Але повідомлення ТАРС народ зустрів з розумінням і з очікуванням перемін на краще. Реформи М.Хрущова лише певною мірою сприяли модернізації радянського суспільства. Проте вони не торкнулися ні політичного режиму, суть якого не змінилася від 1917 р., ні фундаменту, на якому грунтувався цей режим - командної, ізольованої від світового ринку економіки. Нові вожді не мали наміру теоретично осмислити свою генеральну лінію і пристосувати її до світу, який стрімко змінювався. Вони не були здатні адекватно відповісти на виклики історії. Над усе цінувався мобілізаційний потенціал командної економіки і ресурси Радянського Союзу використовувалися на цілі, продиктовані ідеологією. Період від падіння Хрущова до приходу М.Горбачова публіцисти назвали десятиліттями "застою". Радянський лад у цей час поступово паралізувався системною кризою, яка охоплювала всі сфери і поверхи повсякденного життя.
