АКЦІЯ "ВІСЛА" Ще під час війни, у вересні 1944 р., між Польським комітетом національного визволення та урядом УРСР була укладена угода про взаємне переселення українського населення з території Польщі до УРСР, а польського - з УРСР до Польщі (взаємо обмін). Мова йшла про добровільне переселення на етнічну батьківщину, зі збереженням майна. Обидві держави брали на себе зобов'язання сприяти організаційно і матеріально переселенцям. Всього за 1944-1947 рр. з Польщі в Україну було евакуйовано 122 454 сім'ї (482 109 осіб). З території України в Польщу виїхало 810 415 осіб. Термін обміну населенням між Польщею і Україною закінчувався, згідно з укладеною угодою, у липні 1946 р. Неофіційне подовження терміну на півроку майже не змінило картини: десятки тисяч українців не бажали покидати свою землю і їхати на колгоспну роботу в Радянський Союз. Тоді польський уряд почав готувати їх примусову депортацію, але вже не в СРСР, а на новоздобуті у Німеччини землі. 28 квітня 1947 р. розпочалася акція під кодовою назвою "Вісла", що тривала до кінця липня. До неї були залучені 15 полків, дивізія корпусу внутрішньої безпеки, полк саперів та інші підрозділи, а всього до 20 тис. солдатів. Оскільки депортація здійснювалася у місцевості, яка прилягала до радянсько-польського і польсько-чехословацького кордонів, в ній непряму участь взяли збройні сили обох сусідніх держав. Зокрема, чехословацький уряд виставив на кордоні оперативну групу чисельністю 13,6 тис. солдатів. Радянське командування перекинуло до кордону танкову дивізію і спеціальні протипартизанські загони, які заблокували можливість проникнення з Польщі підрозділів УПА. Хоч чехословацькі і радянські сили відігравали пасивну роль, акція "Вісла" мала, без сумніву, міжнародний характер. В результаті операції польська влада знищила антикомуністичне підпілля (підрозділи Української повстанської армії і Армії Крайової) і позбулася українців у південно-східних воєводствах країни. Близько 150 тис. українців були розпорошені невеликими групами на всій території північної і західної Польщі. У місцях нового поселення українці одержували майже знищені господарства (кращі господарства дістали польські переселенці, які оселилися тут ще у 1944 р.). Згодом вони дістали деяку матеріальну і фінансову допомогу від держави, але витратили цілі роки, щоб вирватися зі злиднів, до яких потрапили внаслідок депортації. Обмін населенням відбувся також між Чехословаччиною та Україною. Відповідна угода була укладена у травні 1946 р. між Радянським Союзом і Чехословаччиною. До липня 1947 р. з Чехословаччини в Україну переселилося 2679 сімей (11 672 особи), які були розселені на території Ровенської та Волинської областей. З Ровенської, Житомирської, Волинської та Кам'янець-Подільської області в Чехословаччину виїхало 10 275 сімей (19476 осіб). АКЦІЯ "ВІСЛА" – масове насильницьке переселення (депортація, антиукраїнська акція) урядом Польщі навесні 1947 р. (квітень – липень) українців Західної України зі сходу на західні, звільнені від німецького населення землі, за домовленістю зі сталінським керівництвом, для придушення національно-визвольного руху ОУН/УПА (щоб позбавити УПА масової підтримки).
